Дюп за ціну ланчу чи оригінал за пів зарплати
Next, M&S і Zara копіюють Chanel і Tom Ford, а преса аплодує. Кому це вигідно?
The Independent за тиждень випустив дві статті про дешеві аналоги Chanel, і в обох дюп виграв. Next Eau Nude поруч із Coco Mademoiselle дав той самий цитрусовий старт і серце з троянди, розійшовся лише в базі: у Chanel там ветивер — землистий корінь, — у Next ваніль. Якщо різницю ловиш тільки через кілька годин, за що доплата? Перевір сам: нюхай обидва на шкірі, не на папірці.
Дюпи парфумів: що копіювати можна, а що ні
Запах не захищає ні патент, ні авторське право: формулу тримають як комерційну таємницю, а Суд ЄС ще 2018-го відмовився визнавати смак сиру твором — з ароматом та сама логіка. Торгова марка прикриває лише назву, флакон і логотип, тому M&S Studio пише «darkest vanilla», а Tom Ford Tobacco Vanille домальовує вже TikTok. Різниця в сировині: замість натурального абсолюту — концентрату з квітів — у клоні часто синтетика, тож старт схожий, а база сідає раніше.
Копіювати запах законно. Копіювати назву — ні. Усе між ними — питання совісті.
У сторони оригіналу теж є факти, не тільки снобізм. Coco Mademoiselle зробив Жак Польж (Jacques Polge) у 2001-му, а Next Eau Nude вийшов, коли аромат уже став бестселером: клон заходить на готовий попит без ризику. Коли Page Six пише, що міст Salt & Stone Lily & Yuzu «пахне як Dolce & Gabbana», медіа роблять клону ту рекламу, на яку оригінал витратив роки. Голосуй: дюп зараз чи відкласти на флакон, який хтось справді придумав.